розділятися — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розділятися — [роз д іл’а/тиес а] л а/йеіц :а, л а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
розділитися — див. розділятися … Український тлумачний словник
розділюватися — див. розділятися … Український тлумачний словник
поділятися — я/юся, я/єшся, недок., поділи/тися, ділю/ся, ді/лишся, док. 1) Розпадатися, роз єднуватися на частини. || Втрачати цілість унаслідок розподілу. || Давати відгалуження; розгалужуватися. || Розпадатися на групи, угруповання і т. ін. || Не збігатися … Український тлумачний словник
розподілятися — я/ється, недок., розподіли/тися, ді/литься, док. 1) Ділитися, бути розділеним на які небудь частини. || Розміщуватися, розташовуватися десь. 2) тільки недок. Пас. до розподіляти 1), 2) … Український тлумачний словник
розмежовуватися — уюся, уєшся, недок., розмежува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими небудь ділянками і т. ін.; роз єднуватися. || Відділятися одне від одного чим небудь. 2) перен. Відділятися,… … Український тлумачний словник
перерізуватися — ується і переріза/тися, а/ється, недок., перері/затися, і/жеться, док. 1) Різанням розділятися навпіл, на частини. 2) тільки недок. Перетинатися, розділятися чим небудь навпіл, на частини (про поверхню, площину, масив і т. ін.). 3) тільки док.,… … Український тлумачний словник
розколюватися — юється, недок., розколо/тися, ко/леться, док. 1) Від удару, тиску і т. ін. розділятися на частини, уламки, шматки. 2) перен. Розділятися на групи внаслідок розбіжності в думках, поглядах (про суспільство, колектив, організацію і т. ін. та їх… … Український тлумачний словник
розриватися — I а/юся, а/єшся, недок., розірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. || Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки. || Ставати рваним, дірявим (про одяг … Український тлумачний словник
